Торт "Наполеон"

 З "Наполеоном" у мене пов'язано чимало смачних дитячих спогадів. Саме цей торт я дуже любила в дитинстві і навіть частенько сама його готувала. Моїм завданням було замісити тісто і під керівництвом мами спекти коржі. Потім мама чаклувала над кремом і перекладала торт. В більш дорослому віці я трохи забула про цей торт, практично не пекла його. Ситуація змінилася на цьогорічне Різдво. Серед багатьох тортів вибрала саме цей до святкового столу і не помилилася, гостям дуже сподобався і навіть нагадав їм смак найсмачніших смаколиків з дитинства. Як то кажуть, спрацювала кулінарна магія.
 Інгредієнти. Тісто: 150 мл. холодної води, 3 ст. л. віскі, коньяку, рому чи горілки, 1 ст. л. оцту 6% (давала яблучний), 2 яйця, дрібка солі, 400 г холодного масла чи маргарину, 700 г борошна. Крем: 1,5 л молока, 2 ст. л. ванільного екстракту або 2 пачки ванільного цукру, 7 жовтків, 350 г цукру, 120 г борошна, 200 г + 30 г масла.

Спочатку приготуємо крем, тоді після випікання коржів одразу зможемо перекладати торт. Отже, 1 л 400 мл молока вилити в каструлю, додати 1 пачку ванільного цукру, поставити на вогонь, довести до кипіння. 

Тим часом збити жовтки з цукром до пишної білої маси. 

Додати в жовткову масу 50 мл молока зі 100 мл, які залишилися, збити до однорідності. Просіяти в жовтки борошно, ретельно вимішати. Додати решту 50 мл молока і ще раз збити до однорідності.

Коли молоко закипить, частинами вливаємо його в жовтки, ретельно збиваючи після кожної порції. 

Перелити суміш в каструлю з товстим дном, поставити на вогонь і варити до загустіння, постійно помішуючи. 

Коли крем загусне, забрати його з вогню і додати 30 г масла, ретельно вимішати. 

Накрити кришкою і поставити остигати при кімнатній температурі, ставити в холодильник не рекомендую, бо за такої умови під час збивання з маслом, можуть утворитися грудочки. 

Поки крем охолоджується можна приступити до приготування тіста. В склянці змішати воду, оцет та алкоголь. 

В мисці збити віночком яйця з дрібкою солі. 

Влити воду з оцтом та алкоголем до яєць і перемішати. 

Холодне масло викласти на стільницю, порізати кубиками. 

Зверху просіяти борошно. 

Порубати борошно з маслом в дрібну крихту. 

Зібрати крихту в гірку, зробити заглиблення (ямку), влити туди воду з яйцями. 

Швиденько замісити тісто, воно виходить дуже ніжним. 

Розділити на 12 частин - кульок.

 Перекласти кульки тіста на тарілку, завернути харчовою плівкою. Поставити на 1 годину в морозильну камеру або ж в холодильник на ніч.

З кожної кульки охолодженого тіста розкачати круглий корж. 

Перекласти його на деко вистелене пергаментом, прикласти на корж тарілку чи дно від форми діаметром 23-24 см, вирізати коло. 

Наколоти виделкою, пекти разом з обрізками в розігірітій до 220 градусів духовці 7-10 хвилин.

 Краї швидше темніють, тому їх можна забирати на кілька хвилин швидше, аніж корж.

Коржі готові, даємо їм остигнути. 

Тим часом доготуємо крем. Масло кімнатної температури збити в крем. 

Додавати по 2-3 столові ложки заварного крему, збиваючи після кожної порції. Має вийти пишна кремова маса.

Збирати торт у роз'ємній високій формі, діаметром 22 сантиметри. Щоб легше було витягати торт з форми, можна вистелити її харчовою плівкою. На дно форми викласти корж, покрити його кремом і так поки не перемаститите усі коржі, разом з верхнім.

 Зверху покрити харчовою плівкою і поставити якийсь тягар, щоб торт краще просочився. Поставити на холод на 12, а ще краще на 24 години. Акуратно витягнути торт з форми.

Обрізки подрібнити в крихту, ними обсипати верх та боки торта. 

Ось і все "Наполеон" - готовий. Неймовірна смакота і краса. Недарма кажуть, що торт - це справжня окраса будь-якого столу, а коли у тебе в меню "Наполеон", то він апріорі стає "цвяхом" вашого застілля.

Торт виходить дуже високим, тож наступного разу спробую спекти 10 коржів діаметром 26 см, а збирати сам торт буду у формі 24 см. До речі, вага цього красеня 3 кг 200 г, важить як гарненьке немовлятко:).

До речі, рецепт цього тортика знайшла на чудовому блозі Вікторії - http://mom-story.com/. Її рецепт підкупив мене детальним викладом способу приготування і тим, що він був дуже схожим до того, який готувала в дитинстві. Мабуть, єдина відмінність в тому, що пекли з мамою 6 великих прямокутних коржів. До речі, це теж варіант, якщо не хочете возитися з 12-ма коржами:).

 

В Італії та Франції цей торт носить  трішки іншу назву, яка в перекладі означає 1000 шарів. Дуже точна назва. І хоча коржів в "Наполеоні" не 1000, а лише 12, але коли його куштуєш, розумієш, що їси справжній шедевр. Тонкі коржі, щедро перемащені заварним кремом, до речі моїм улюбленим, разом утворюють ідеальний тандем. Звісно приготування "Наполеона" займе чимало часу і зусиль, але воно того варте. Шматочок цього торта компенсує усе:).