Гавайська піца на бездріжджовому тісті

На день народження, яке у мене у вересні, подарували мені книжку Євгена Клопотенка, яку я звісно дуже хотіла, і перший рецепт який я з неї приготувала, це була "Піца для дітей". Вона настільки мені сподобалася, що я готувала її вже кільканадцять разів, експериментуючи з різними начинками. Незмінним у всіх моїх експериментах залишається тісто, яке готується дуже легко і просто, та ще й без дріжджів. 

Інгредієнти на 2 піци. Тісто: 300 г борошна, 200 мл кефіру, 4 ст. л. олії, 1/2 ч. л. цукру, 1/2 ч. л. солі, 1/2 ч. л. порошку до печива. Соус: 200 мл сметани, дрібка солі, пучок кропу. Начинка: 1 банка консервованих ананасів, 1 банка консервованої кукурудзи, 1 копчене куряче філе вагою близько 250 г (можна замінити сирим курячим філе), 200 г твердого сиру.

І ось зібралася я готувати піцу, і виявилося, що майже усі складники є, а от кефіру, без якого складно замісити тісто - немає. Тож вирішила приготувати його вдома. Для цього в склянку молока додала 1 столову ложку сметани і розмішала. Накрила суміш кришкою і залишила в теплому місці. Для пришвидшення процесів вранці виклала суміш на підвіконня, щоб на неї потрапляло сонячне світло. Кефір вийшов ідеальним. 

До речі, якщо й копченим курячим філе не запаслися на час карантину, то можна взяти сире м'ясо. Куряче філе потрібно ретельно помити, обсушити, натерти сіллю, травами, за бажанням можна скропити соєвим соусом. І знову гарно втерти усі складники в м'ясо залишити на 30-60 хвилин маринуватися.

  Обсмажити філе на розігрітій олії на сильному вогні з обох боків, тоді зменшити вогонь, накрити м'ясо кришкою і томити до готовності, не забуваючи, час від часу перевертати.

А тепер можна приступати до приготування тіста. В просіяне борошно додати сіль, цукор та порошок до печива, перемішати.

В горнятку змішати кефір та олію. 

На цій сумішші замісити м’яке тісто. За потреби – підсипати трішки борошна. 

Накрити тісто кухонним рушничком, залишити на 20 хвилин відпочити.

Для соусу дрібно порізати кріп, додати до сметани, посолити і ретельно вимішати. Ананас відкинути на сито, порізати кубиками, якщо він у вас кружальцями.

 Кукурудзу також відцідити. 

Курку порізати довільними шматочками. 

Сир натерти на крупній тертці.

Тісто розрізати навпіл. Одну частину знову накрити рушником, другу розкачати в пласт, час від часу розтягуючи корж руками.

Перекласти корж на застелене пергаментом деко, наколоти виделкою. 

Змастити корж половиною соусу. 

Викласти половину усіх складників, твердий сир – вкінці. 

Пекти в розігрітій до 250 градусів духовці 15 хвилин. Євген Клопотенко радить випікати піцу при цій температурі 10 хвилин, проте я завжди перестраховуюся, адже боюся, щоб тісто не було сирим Тому випікаю піцу 15 хвилин, крайчики виходять темними та хрумкими, проте піца залишається соковитою. З другої частини тіста і решти складників зробити те ж саме. 

Гарячу піцу розрізати на шматки ножем. Для цього використовувала спеціальний ніж для тіста, як на фото.

В рецепті розписала складники на Гавайську піцу, але начинку можете готувати на свій смак, зважаючи на те, які продукти маєте в холодильнику. Для мене в цьому рецепті базовим є тісто, адже, зізнаюся, не дуже люблю дріжджового тіста. Варінт такого коржа для піци, як на мене є ідеальним: мінімум затрат по часу без шкоди для результату, бо тісто виходить м'яким та смачним.

   До речі, цей сметанний соус придумала сама. В рецепті у Євгена Клопотенка - томатний соус. Я його також готувала і він мені дуже сподобався, тому також хочу ним поділитися з вами. Для нього потрібно 100 г томатного соку, 50 г вершкового масла, 3 ст. л. води, 1 ч. л. солі, 1 ч. л. цукру, базилік та орегано за смаком. Томатний сік готувала сама, для цього перебила в блендері заморожені помідори, перед цим зняла з них шкірку. На пательню вилити томатний сік, додати масло, спеції, трави, довести до кипіння. Додати воду і варити соус десь 5 хвилин, щоб він набув необхідної консистенції.  Соус виходить дуже смачним, як на мене, це прекрасна альтернатива кетчупу, адже, знаю, багато хто готує піцу саме з ним. Раніше так робила і я, але до того часу, поки не дізналася перепису цього неймовірного томатного соусу.

Насалоджуйтеся життям, не сумуйте і готуйте піцу. Як на мене час, коли всі піцерії зачиненні, ідеальний для того, щоб навчитися готувати цю страву вдома. Життя прекрасне, головне захотіти це побачити!