середа, 24 січня 2018 р.

Курячий розсіл, або Повернення до книжки Ольги Франко


Цей рецепт мав з'явитися в моєму блозі ще три роки тому, коли я лише розпочинала його вести. Тоді я навіть пофотографувала весь процес, проте до його публікації руки таки не дійшли. Вруге загорілася цією темою, коли активно апробовувала рецепти з старовинної кулінарної книжки "Перша українська загально-практична кухня" Ольги Франко і натрапила в ній на рецепт розсолу, який дивним чином був практично ідентичним до того як в моїй родині готують цю страву. Того разу я вже зробила світлини готового бульйону, але знову все закінчилося нічим і в моєму блозі так і не з'явилося цього рецепту. Втім, я людина вперта, тож беруся за цю затію втретє.
Інгредієнти: 1 курка, 4-5 л води, 1 велика морква, 1 велика цибулина, зелень кропу або петрушки, сіль, перець за смаком, 4-5 горошин духмяного перцю, 2 лаврових листки. 

Курячий розсіл - ще з дитинства є моєю найулюбленішою першою стравою. Це якесь диво і магія, адже ця "зупка" з легкістю допомагає впоратися з проявами застуди, хандри та смутку. Насправді, готується розсіл дуже просто, втім потрібно знати кілька секретів, котрі зроблять його смачним та прозорим. А ще вам знадобиться терпіння і домашня курка. Фермерські курочки краще підійдуть для запікання, а от бульйону з них краще не варити. Рецепт Ольги Франко не є дуже докладним, тож щоб зварити за її переписом добрий розсіл треба вже мати досвід, або маму-бабусю під боком, котрі розтлумачать все до чого. 

Найперше беремо курку, добре її помити, якщо треба ще обсмалити над газовою комфоркою. Можна замочити в холодній воді на 30 хв, щоби вийшла кров. Далі покласти курку в баняк, залити холодною водою, накрити кришкою і варити на малому вогні, час від часу знімаючи піну. Тут важливо, щоби бульйон сильно не кипів, також важливо часто знімати піну. Роблю це зазвичай з допомогою чайного ситка чи ложки з дірками.

Коли юшка вже починає покипувати, додаю дрібку солі, і продовжую томити на малому вогні. Тим часом можна приготувати овочі. Моркву помити, почистити, розрізати на четверо, цибулю почистити. Щоб юшка була ароматнішою, рекомендую підсмалити овочі. Це, до речі секрет моєї мами. Для цього на кружок викласти моркву та цибулю, підсмалити з усіх боків.
Щоб юшка була смачною та наваристою, не варто поспішати, нехай вариться собі, тим часом можна зайнятися якимись своїми справами, звісно, не забуваючи контролювати процес, стежити, щоб розсіл кипів не надто сильно, лише побулькував собі, а також не забувайте знімати піну. Після двох годин варіння вкинути овочі, лавровий лист та перець, посолити.
Накрити кришкою і нехай юшка собі побулькує ще з годинку-півтори. Як тільки побачимо, що цибуля розварюється і може втратити свою форму, раджу витягнути її, всі соки вона вже віддала, і лише зіпсує справу, якщо потрапить комусь до тарілки. Останній штрих - додати порізаний кріп чи петрушку, я більше віддаю перевагу кропу, сіль та перець за смаком. Даємо покипіти кілька хвилин і вимикаємо вогонь. Все курячий розсіл готовий. До нього рекомендую відварити тонку локшину. Ольга Франко також рекомендує подавати розсіл з відвареним рисом, краківською кашою (колена зелена гречана крупа), макараном та твердими галушками. 


До речі, курка з росолу добре підійде в якості начинки до налисників чи гарячих канапок, які стануть гарним доповненям перших страв. Для цього її варто обібрати, змолоти на м'ясорубці, додати підсмаженої цибульки, злегка потушити і вуаля - начинка на всі випадки життя готова.



Ось і все - курячий розсіл готовий. Я справді дуже радію тому, що в моєму блозі нарешті з'явився цей рецепт, а ще тому, що саме ним мені вдалося знову повернутися до "читання" та випробовування рецептів кулінарної книжки Ольги Франко. І знаєте, я знайшла одну гарну закономірність, що традиційні страви моєї родини, ті яких навчила мене моя мама чи бабуся є в цій книжці, і у мене навіть складається враження, що колись я їх вже десь бучила чи чула. Ось така кулірна магія та смачна циклічність традицій, котрі передаються з покоління в покоління.  

Немає коментарів:

Дописати коментар