Вівсянка, або Дієтична зупка за рецептом Ольги Франко

Я продовжую вивчати давні рецепти і куховарити за книжкою Ольги Франко "Перша українська загально-практична кухня". Наразі ще не можу похвалитися великими успіхами в цій справі, проте це не заважає мені впевнено готувати ті чи інші страви. Наразі найважче мені дається не сам процес приготування різноманітних "смаколиків", а власне вибір страви, яку б мені хотілося відтворити чи спробувати:). Рецепт цієї зупки мене зацікавив своєю доступністю та простотою.  


Вибір перших страв у цій книжці величезний - від простих до екзотичних. Для літньої пори ідеально підійдуть холодники. Тим паче, тут подаються найрізноманітніші варіанти цієї страви: Суничний, Огирковий, Цитриновий, а також Холодник з шинкою, із раків, із пива тощо. А для більш холодної пори року можна вибрати з різноманіття розсолів, борщів, юшок та зупок. Останні також вражають своєю оригінальністю. Тут подано аж 39 рецептів різноманітних зуп: від Мікдалової до Мадярської. Мій ж вибір випав на першу страву під доволі лаконічною назвою Вівсянка. Насамперед тому, що вона виявилася доволі простою у приготуванні, не потребувала надмірних фінансових затрат і всі необхідні продукти були у моєму в холодильнику.

Рецепт Вівсянки, які і більшості страв, Ольга Франко наводить доволі лаконічний: "Зварити три ложки вівсяної муки в 1/2 л. води з додатком усяких ярин, як моркви, сєлєри, петрушки, ложки масла, п'ятьох покраяних картопель. Не забути посолити". Я звісно, збільшила кількість води, масла і вівсянки, а замість вівсяного борошна взяла вівсяні пластівці. Вийшло доволі непогано.

Інгредієнти: 2 літри води, 1 велика морква, 1 цибуля, 1 невеличка селера, 5 картоплин, 6 ст. л. вівсяних пластівців, 100 г вершкового масла, зелень петрушки і кропу, сіль, перець, дрібка мускатного горіха та приправи на ваш смак.
Моркву помити, почистити, порізати соломкою. 

Цибулю почистити, порізати кубиками. 

Селеру почистити від шкірки, найкраще це зробити з допомогою овочечистки. Порізати кубиками.

Картоплю почистити, порізати кубиками, залити холодною водою і відкласти. 

Селеру, моркву та цибулю викластив  баняк, в якому варитиметься зупа, залити 2 літрами холодної води, посолити і поставити на вогонь.

Ярину зварити до готовності, додати порізану картоплю, лавровий листок, приправи, сіль. Як на мене, сюди добре підійдуть - мелений мускатний горіх та сухі мелені білі гриби. Довести до кипіння і додати вівсяні пластівці. Варити до готовності.

Наприкінці приготування забрати лавровий лист. Якщо потрібно, досолити чи додати ще приправ. Заправити зупу маслом, додати порізану зелень петрушки, я використала заморожену. Довести до кипіння, забрати з вогню.

От і все, Вівсянка готова. Можна розливати по тарілках і насолоджуватися дієтичною старовинною зупкою.

А тепер кілька слів про враження від цієї страви. У моїй сім'ї думки про неї розділилися. Загалом я люблю дієтичні овочеві зупки, тому мені такий варінт першої страви дуже навіть сподобався, тим паче, що дуже схожо смакували зупи, які колись готувала моя бабуся Парсковія. Тому для мене ця страва стала ще й своєрідною машиною часу, яка на кілька хвилин повернула мене в час, коли на кухні чаклувала не я чи моя мама, а бабуся. Відчуття дивовижні.

 Моя мама - дуже любить такі легкі та поживні зупки, тому вона була від неї в захваті.

А от мій чоловік, як і більшість представників сильної статті, любить наваристі бульйони, тому така легка зупка, йому закономірно не дуже сподобалася. Його вердикт - "прісна". Хоча на другий день, його думка щодо цієї страви дещо змінилася, після другої ложки цієї зупи він вже сказав: "Смачно!". А й справді на другий день вона стала ще смачнішою, мабуть, тут діє та ж магія, що і з борщами.

Щоб трішки додати цій страві пікантності, замість масла її можна заправити підсмаженим копченим беконом, думаю, смак від цього лише виграє. Смачного!